- скелястий
- [скеил’а/стией]
м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
скелястий — а, е. Який складається зі скель, укритий скелями, зі скелями. || Який виникає у скелі, утворюється в скелі чи скелею (скелями). || Який має вигляд скелі, схожий на скелю. || Який живе або росте серед скель, на скелях … Український тлумачний словник
скелястий — прикметник … Орфографічний словник української мови
скальний — а, е, заст. Скелястий. || Який міститься, утворився у скелях … Український тлумачний словник
скелистий — а, е. Те саме, що скелястий … Український тлумачний словник
скелястість — тості, ж. Властивість за знач. скелястий. Скелястість берега … Український тлумачний словник
стромовина — и, ж. 1) Круте урвище, провалля. || Крутий, скелястий берег, обрив. 2) Швидка, бурхлива течія ріки … Український тлумачний словник